На главную страницу
Отправить сообщение
Карта сайта

Закрыть
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
 Войти  Регистрация

Филиал ГРДНТ им. В.Д. Поленова
"Финно-угорский культурный центр
Российской Федерации"













Календарь

Пöлöс бока кöвдум (Висьт)



Тувсовъя кöдзыд тöвруа лунö Микол Дуня мöдöдчис магазинö няньла. Асывнас дыркодь куйлiс: мыйкö сьöлöмыс дöзмöдчис, эз лэдз вöрзьöдчыны. Сэсся чеччис жö ньöжйöникöн: воис магазинö мунан кад. Няньсö сiйö ньöблiс эз войся пöжалöмсö, а лун шöр кадсяöс, кор вайлiсны пачысь муртса на перйöм пöсь тупöсьяссö. Найö быттьö ловъяöсь, пöсь кöрнас ловзьöдлiсны и Дуняöс, сетлiсны сылы вын да кок эбöс. Ваяс гортас тупöсьсö, шöрыштас да небыд руалысь няньсö курччалöмöн тэрмасьтöг юас пöсь чай. Столöвöй дорö матыстчис да паныдасис сумкаа нылыскöд, кодi уджалiс сэнi завöн. Полинаыс дивитана видзöдлiс сы вылö.

— Бара?!
— Мый?
— Мися, бара няньла мöдöдчин? Миянöс тшöтш янöдан, быттьö ми тэд бокöвöй йöз. Мамнымöс эновтiм да няньтö пыртны ог вермöй! Со тай сумка тырыс няньыс! Кöть куим тупöсь босьт!
— Куимыс мен оз ков. А öтиысла и ачым ветла,— шуыштiс мамыс да вöрзис водзö.

Полина кутыштiс мамсö сойöдыс, но мöдыс небыдика мынтöдчис да мöдöдчис аслас туйöд. Оз, оз гöгöрво сiйöс нылыс. Öти гаж и колис, гашкö, сылöн: ас кокöн няньысла ветлыны, йöзыскöд аддзысьлыны. Та кадö сы коддьöмыс и сулавлö öчередяс. Няньсö виччысигмоз кургöны-варовитöны, сэсся тэрмасьöмöн разöдчасны гортаныс, кöнi быдöнöс виччысис кутшöмкö удж.

Микол Дуня дыркодь сулалiс öчередяс, сёрниö эз сюйсьы, мыйкö неокота вöлi. Няньсö ciдз эз и вайны. Кодсюрöяс матыстчылiсны джаджъяс дiнас, вожа вилкиöн чутнитлöм бöрын босьтлiсны колана тупöсьсö да вешйылiсны кассалань.

Но пöрысь бабъяс важ моз сулалiсны, виччысисны. Чангыль ныра том вузасьысьыс некымынысь нин чöвтлiс синсö налань, сэсся дöзмöмöн шыасис:
— Мый сулалад, оз вайны няньсö, пачыс жугалöма. Рытнас, гашкö, карысь мöдöдасны.

Пилипызь кодь карса няньтö Дунялы эз ло окота виччысьны. Сiйö нюжöдiс кисö тупöсьяслань, öтиöс да мöдöс видлiс, но горöдöм шы кылöм бöрын нетшыштiс кисö.
— Кытчö няйт китö сюян, вилкисö он аддзы?! Микробъяссö  разöдан!

Дуня баб шöйöвошис, но шуис жö:
— Кысь меным мыкробыс, няйтас ог лойсьы, чай кындзи, нем ог сёй.

Видзöдлiс быдöн кияс вылас, быттьö первойысь аддзис ассьыс пöрысь килутшсö, омöля куснясьысь чуньяссö, пемдöм гыжъяссö. Кымын нянь тупöсь коркö тайö киясыс пöжавлiсны, кымын мортöс вердлiсны!

Вузасьысь, кылö, броткöдчис:
— Ветлö танi быдсямаыс, гортас оз пукавсьы!

Дуня гöгöрвоис нин, мый шуйга бокас личавтöм дойыс йöршитас сiйöс гортас некымын лун кежлö, да босьтiс жö кык чорзьöм рудзöг тупöсь. Нинöм, чайын кöтöдас да небзяс.

Но чангыль ныраыс эз на öвсьы:
— Кытчö сымындаыс тэныд тöрö? Этша мöй нылыд столöвöйсьыс босьтö чошöяссö тшöгöдны?

Да и кватитiс баб киысь öти тупöсьсö. Тiралан киöн Дуня кыв шутöг вештысис няньсьыс да петiс магазинысь.
Но друг син водзас ставыс пемдiс чорыд дойысь, кок эбöсыс быри, а няньыс усис веськыда няйт муас. Дуня нюжöдiс кисö сылань, но муыс кутiс ачыс матыстчыны, сэсся дзикöдз ньылыштiс, пöдтiс сiйöс пемыдас...

* * *

Кор палялiс, видзöдлiс ас водзас, эз гöгöрво, кöнi сiйö, мыйла куйлö, мыйла тушасö крöвать бердö личкöма чорыд дой. Колiс чеччыны, петавны ас могöн. Ньöжйöник мездiс эшкын увсьыс коксö,  крöвать дорышö мыджсьöмöн пуксис, пыдö лолыштiс. Видлiс сувтны, но юрас кучкис вирыс, гöгöр ставыс шатовтчис, воши кутшöмкö руö.

Син водзас уси ар нёля кага... «Бöрдö тай, кынöмыс сюмалö. Мыйöн и вердны?» Сэн жö, нывка водзас, тэчöма гырысь нянь тупöсьяс, руалöны. «Код нö тайö? Мыйла бöрдö, оз сёй няньсö? Сёй, кагукöй, сымында тупöсь сулалö, чöскыд!»

Но чикыля гöрд юрсиа нывкаыс нюжöдiс тупöсьланьыс посни берина кияссö да вöсньыдика лимзiс. Няньыс öтарö ылысмис, воши руас. Сэсся кутшöмкö кузь тушаа косiник нывбаба матыстчис кага  дiнас, киас кутö нянь пöжалан дозсö да пуртöн гирсйö, нетшкö стен  бердас косьмöм кень кызта нянь корöгсö, сюялö кагаыслы вомас.  «Кысь нö ме тайöс аддзылi? Сё морö — ачым тай, а кагаыс — нылöй, Поляöй. Мыйла нö сэтшöм ичöт, косiник? Кöнi нö няньыс? Вердны колö кагукöс, вердны!..»

Но и нывбабаыс, и гöрд юра нывкаыс ылысмисны, саялiсны руас...

Вöтöн ли явö уськöдчис Дунялы тайö серпасыс, важыс и öнiяыс сорласьöма жуялöм олöма нывбабалöн — нинöм эз гöгöрво. Эз жö тай сетчы сьöлöм дойыслы, ньöжйöникöн ловзис, дивуйтчис юр вежöр вошöмыслы. Гöгöрвоис нин, мый куйлiс аслас посёлокса  больничаын. Врачыс тшöкыда пыравлiс сы ордö, öлöдлiс:

— Тэ, Николаевна, эн на чеччы. Эн шогсьы, олан на, татшöм висьöм венiн да. Куйлыштан, шойччыштан, сэсся и гортад позяс  лэдзны. Сьöлöмыд мудзöма. Видзчысьны колiс, а тэ век важ моз збодералан.
Дуня баб яндысяна корис:

— Шойччышт меысь, Даниловна, томъяссö бурдöд. Эшта кö — кад нин, пöттöдз нин мусö талялi.

Но кöть и шуыштiс тадзсö, олöм кöрсö эз на вошты, вирыс ловзьыны кутiс, шуйга бокас дойыс лöньыштiс. Думсьыс виччысис  внучкасö. Сё дивö: Маринаыс дзик коркöя Поля кодьыс жö беринöсь да гöрд юра, сöмын топыдджык вир-яя да кузь тушаа — бабыслань, тыдалö, мунöма. Дуняыс ачыс эз синмö шыбитчанаöн вöв том пöраас, но тушаыслы дивуйтчисны. Коми бабаясыд öд ёнджыка латшкöс тушааöсь. Тыдалö, ён стать вöснаыс и вайлiс сiйöс Öндрейыс, шонъянöй.

* * *

Кор посёлокö воис война йылысь сьöд юöр, Дуня надейтчис думнас, мый верöссö оз на босьтны фронт вылас — кодi сэсся няньсö  пöжавны кутас, Öндрей кодь пöжасьысьсö корсьны на колас. Но надейтчис весьшöрö.
Öндрейыс перйис ключ чукöрсö, пуктiс пызан вылö да шыасис гöтыр дiнас:
— Тэ öнi кöзяйка, гортын и пекарняын. Ме пыдди пöжасьны кутан. Чайта, он дыр. Пасьвартам пеж немечьяссö да бöр гортö воам. Поляöс, югыд шондiöс менсьым, бура видз.

Поляыс гозъялöн öти кага. Комын арöс нин вöлi Дунялы, кор чужис гöрд юрсиа нывкаыс. Киясас и кокъясас быттьö шондiыс зарни берин чутъяс резыштöма. Шондi нылöн и шуисны гозъя ассьыныс тусьсö. Öндрейлöн дедыс пö сэтшöм жö гöрд юра вöлöма. Кор том гозъя öтлаасисны, рöдвужыс чайтiс, мый на рöдын оз нин лоны беринöсь челядьыс. Ёна и шензисны, кор смоль сьöд юрсиа бать-мамлöн чужис зарни ныв. Кодсюрö мужикъяс пöвстысь весиг шмонитiсны,  дöзмöдiсны Öндрейöс — эз-ö бокысь ло кагаыс? Но во-мöд мысти тöдчис нин, мый батьыс ассьыс туша-мыгöрсö ляскöма быдтасыслы, сьöд синсö и...

Сьöд синма нылыс чöскыда на нускис-узис, кор водз асывнас  батьыс окыштiс сiйöс да мамсö, сэсся посёлокса мужикъяскöд лэччис ю дорö, кöнi найöс виччысис буткысь пароход.

Тадз и заводитiс Дуня пекаравны. Öндрей пыдди завнас пуктiсны дас класс помалöм Рена нима нылöс, Дуня эз водзсась: и дас нёль арöсаяс петiсны вöр делянкаяс вылö, а Ренаыс, пöрнöй ныв, пуктiсны кö — туяна. Сьöд думъяс нывбабалöн эз чужлыны, мырсис-пöжасис, нянь дорын олiс тшыг нисьö пöт.

Да эз быдöн эскы талы...

* * *

Дуня пенсия нин босьтiс, кор сылöн суседкаыс, Петук Паладь, вайöдлiс тöдтöм том нывбабаöс. Тайö пö женсöветса председатель Евгения Ивановна, чукöртö война вояс йылысь казьтылöмъяс.

Мустöм эськö Дунялы суседкаыс, паськыд вомсьыс и шуöны Петук Паладьнас, да бокöвöй морт дырйи он вöтлы, кöть эськö колiс важсьыс на тодмышкавны да. Шлапвидзö-пукалö тшöтш, блюдйысь чай ырскö-юö, яндысьтöм синмыд. Чай юигкостi том нывбабаыс юасьö:
— Николаевна, ми, женсöветсаяс, чукöртам война йылысь казьтылöмъяс. Тiянлысь тшöтш кöсъя гижыштны.
— Мый ме тэд верма висьтавны? Тэ юась налысь, кодъяс вöрсö лэдзисны да кылöдiсны, кöть нин Гилевлысь, сiя миян кылöдчан рейдлöн медводдза начальникнас вöлi.
— Но не кö тi, пöжасьысьяс, кодi эськö найöс вердiс?
— Сiдз эськö да,— сетчыштiс Дуня,— да öд мый ошйысянаыс и вöлi, кöкъямыс пач гöгöр юр кольмытöдз котрала: öтарас сюяла,  мöдарсьыс перъяла.

Вочасöн Микол Дуня варовмыштiс, висьталiс, кыдзи сьöкыд пызь мешöкъяс ас мыш вылас складсянь пекарняö кыскалic, кыдзи кык пöжас ради нёль арöса нылыскöд водз асывсянь сёр рытöдз пекарняас бергалiс. Кокняммылiс, кор сöмын öти пöжас колiс вöчны — куим килоа кöкъямысдас тупöсь.

— Ставсö öтнадлы колiс пöжавны?— дивуйтчис нывбабаыс, блокнотö мыйсюрö гижалiгкостi.
— Эз эськö да,— Дуня баб лыйыштiс синнас Паладьлань, кодi пельсö чошкöдöмöн кывзiс сiйöс,— вöлi и пекарняса зав, томиник ныв... Да мый сiйöс казьтывны, тэ эталысь бурджык юав.
Индiс Паладь вылö, код йылысь сёрнитiгас быттьö вунöдлöма. Но Петук Паладьыс тэрмасьöмöн нин пасьтасис да уйкнитiс öдзöс сайö. Евгения Ивановна казялiс Дунялысь букыштчöмсö да чöв олiс.

...Микол Дуня бура помнитö сiйö асывсö, кор этайö жö Петукыс тадз жö пырис милиционеркöд да радлана шуис:
— Со тай, гортас, оз бара шогсьы. А мый и шогсяс, кор кынöм пöт, нянь дорын уджалö да, майбыр. Со нылыс дзик путкыль кодь.

Но милиционер öлöдiс öддзöм нывбабаöс да шыасис кулöма нисьö ловъя Дуня дiнö:
— Шойччан лун эськö тэнад да, но колö пекарняö ветлыны.

Дуняöс быттьö йирмöг босьтiс, мунiгчöжыс тiралiс. Воисны да Ренаыс уси син улас, сылöн лывкйöдлана гöлöсысь кок эбöсыс вошис. Кылiс милиционерлöн юалöм:

—Тэнад пöжасыс?

Дуня аддзис пызан вылысь кымынкö нянь тупöсь, тöдiс найöс, мыйсюрö и гöгöрвоис нин. Чöла довкнитiс юрнас.

Ренаыслöн орчча сиктысь уна челядя чойыс волывлiс пекарняö пызь мешöкъяс пыркöдны, со и жалитöма том нылыд сiйöс, сетöма кымынкö тупöсь. Артмöма лишалана нянь. Дунялы и жаль вöлi нылыс, но сэк жö эз вермы эскыны мисьтöмторйыслы. Гöгöрвоис и, мыйла Ренаыс бöръя кадö рытъяснас мöдöдлiс сiйöс гортас, ачыс кöтлiс шомöссö. Тыдалö, пызь пыдди унджык картупель пуктылöма. Первой восö и пöжавлiсны няньсö пызьсьыс, сэсся картупель сорöн тшöктiсны няньшомсö кöтны. Кымын унджык картупель пызьсö пуктан, сымын сьöкыдджык лоö няньыс.

Ренасö сэк сiдзи и нуöдiсны. А Дунялöн шогыс тайöн эз на помась. Кыкысь ещö сы бöрти милиционерыс волiс сы ордö гуся няньсö корсьны. Кодкö пеж кинас гижöма, гусясьö пö, а кырымпассö абу пуктöма. Дуня эськö гöгöрвоис, кодлöн тайö нокыс — горш Паладьыс зэв нин завидьтiс сылöн «пöтöса» уджлы...

— Евдокия Николаевна,— торкис баблысь думъяссö женсöветса председатель,— ме чайта, война кадö, кор ставöн тшыгъялiсны, ок и сьöкыд вöлi нянь дорас уджавны. Кутшöм терпенньö колiс, медым дiнад жö бергалысь кагалы не босьтны няньсö. Кутшöм вын тiянлы отсалiс?

— Да кынöмöй менам эз и удит сюмавныыс. Жар пачьяс дiнас бергалiгöн сöмын юны колiс: апышта дэбыд васö да бара — пачьяс дiнö... А Полюклы...— ышловзьöм бöрын Дуня быттьö асьсö удтiс,— сюрлi чöскыдторйыс. Нянь пöжалан дозъяссьыс, кор тупöсьяссö  перъялан, вöсни кень кодь корöгыс кольлiс. Сэсся шомöсъяссö мыськалöм водзас ме пуртöн гирсйылi стен бердас косьмöм лятисö, сыысь ичöтик кöвдум кодьöс пач вылас вöлi пöжала...
Ачыс видзöдö том нывбаба вылö, кодлы, гашкö, тешкодьöн кажитчас тайö юöрыс.
 — Тэ кöть тайöс эн гиж, гашкö, неладнö да,— корис Дуня.

Мöдыс гöгöрвоана нюммунiс. Курыд вöлi нюмыс. Сэсся, мед вежны сёрнисö, Евгения Ивановнаыс корис висьтавны, кыдзи Дунялы воис верöсыслöн усьöм йылысь юöр, а недыр мысти и письмö.
— Воис, воис сьöд юöрыс. Нелямын нёльöд воас нин. Усьöма Ленинградскöй фронт вылын. Весигтö гусö индöмаöсь юöрас. Но ме эг эскы, ог нин и тöд мыйла. Быттьö кодкö шуалiс: «Ловъя Öндрейыд, ловъя...» Мунi ме öти баб ордö, картiöн вöлi туналö, сiйöн и олö. Ассьым лунся нянь нормаöс босьтi, кымынкö картупель. Аслам сьöлöм сiдз и чеччалö, мед эськö эз тунав мен лёксö... Сэсся и шуö: виччысь пö письмö. Сiдзи и лои, воис письмö, но абу Öндрейлöн киыс гижöма, госпитальса ёртыс. Кулан выйын пö вöлi верöсыд. Куйлöма окопас вундöм голяа, некод абу и чайтöма, мый ловъя. А сэсся и кылöма кодкö ымзöмсö, госпитальö нуöмаöсь. Арнас гортö нин воис.
Кутшöм нин локтiс, медсестраыс вайöма. Öнöдз Дуня помнитö, кыдзи котöртiс гортас, порог дорас джöмдiс: сы водзын нöсилка вылын куйлiс ловъя Öндрейыс. Дуня уськöдчис сы дорö, сывйыштiс юрсö, пöся окалiс, мыйкö бурöс шуалiс, но Öндрейыс сöмын ымöстiс, кыв ни джын эз артмы. Военнöй формаа нывбаба лэптiс Дуняöс, рочöн шыасис, чорыда пö ранитчöма верöсыд, голясö осколок чирснитöма, контузитчöма пö и. Кужан кö пö, сувтöдан кок йылас.

Водтöдiсны Öндрейсö крöвать вылас, мыйсюрö пызан вылö лöсьöдiсны. Картупель пуигкостi Дуня петалiс пывсянö, сюйыштic пачас пес, чуткис би да сэтчö лабич вылас и уськöдчис ымзыны-бöрдны. Личалыштiс сьöлöмыс да вöлись пырис гортас, быттьö нинöм абу и вöлöма.

Рытнас ачыс лэччöдiс верöссö пывсянас, ичöт кагаöс моз пывсьöдiс-мыськалiс, небыдика шлачöдiс гöгöрбок корöсьöн. Ачыс  помся сёрнитö, мед эськö костыс эз ло, мöдысь мед синвалы вöля не сетны.

Полясö водтöдöм бöрын матыстчис Öндрей дорас да яндысигтыр уйкнитiс эшкын улас, жмитчис верöс дорас, кöть эськö мöдыс тойыштiс гöтырсö ас дiнсьыс — вöтлiс, тыдалö. Но Дуня топöдчис верöс дорас, такöдiс сiйöс:

— Эн вöтлы менö... Гаж бырöма мужик кöрсьыс. Ачым шонтыся, тэнö тшöтш шонтышта, гашкö, тэ пытшкын месянь выныс содас, ки-кокыд ловзясны, сьöлöмыд небзяс. Нинöм сэсся мен оз ков, мед  сöмын тэ бурдiн. Та дыра виччыси да ог жö торйöн вод...

Кутшöм нин эськö мужик кöр, ловъя и сiйö бур.Öндрейыс, кылö, дзоньнас сыркмунi, пиньнас герчнитiс, нö Дуня кинас тапкöдыштiс морöсас, быттьö ичöт кагаöс ланьтöдiс. Ачыс асылöдзыс синсö эз куньлы, видзис верöсыслысь унсö.

Полялöн кага олöмыс помасис жö, пекарня пыдди мамыс гортас нывкасö кольлic, велöдас, кыдзи-мый батьсö дöзьöритны. Нывкаыслöн куим вонад батьыс вунöма нин, но вирыс кыскис, эз ыръянит, лун-лун олiс батьыскöд, вöчис мый колö. Регыд казялiсны, мый Öндрейыс майшасьö, яндысьö аслас вермытöмысь. Сэк сылöн шöпкöмöн сёрниыс артмис нин, да и вольпасяс пуксьыны нин вермис.

Гöгöрвоис Дуня, мый колö Öндрейыслы. Доддясисны Поляыскöд даддьö да кутiсны батьсö тшöтш кыскавны пекарняас. Надзö-никöн и ачыс Öндрейыс вермасис висьöмыскöд, весь эз ов: дöмис гын сапöгъяс посёлокса нывбабаяслы. Велöдчис и ас кокöн ветлöдлыны. Öтчыд юöртiс гöтырыслы:

— Дуня, аскисянь удж вылö пета, складö стöрöжöн босьтöны.

Кöть сэсся мый татчö шу. Ачыс Дуня и «уджöдiс», пекарняö кыскалiс. Мöдыс и рад, мый весьшöрö оз ов. Со тай вашъялö.

* * *

Регыд и помасис войнаыс. Дуня зэв ясыда помнитö сiйö лунсö. Чукöртчисны найöясö бабаяс, кöть öти мужик лов пö эм тайö керкаас. Кыськö гöбöчьясысь кода сур весиг сюрöма, кодакöкостi и удитлöмаöсь заптысьнысö. Бабаяс пöвстын вöлi и Петук Паладь. Но Дуня эз вöтлы кузь кывъясö, мед гажöдчö. Бара öд чуткыштiс Петукыс. Дуня лэптiс сур тыра стöкансö да шуис:

— Öнi сэсся, бабаяс, бура нин кутам овны. Пöттöдз челядьным кöть сёясны...

Татчö и шыасис Паладьыс:
— Тi эськö и сiдз он тшыгъялöй, нянь дiнын уджалiн нёльнан восö. Позис на и ми коддьöмыскöд юксьыны.
Дуня шöйöвошис. А Öндрейыс кыдз тай зымнитас кабырнас пызанас.

— Öвсьы, сöтана! Гашкö, ме Дуня вöсна и ловйöн коли-а... Сöстöм морт сiйö. И тэ моз йöзсö няйтнас эз кой, лёксö эз пес ни. А тэ эськö радлiн, тодмышкалiсны кö сiйöс сэк, кор Ренасö пуксьöдiсны.
Дунялы эськö и шогö усьны Паладь кывъяс бöрын, но талун  сiйö прöститас коньöр нывбабаöс, кодлöн и татшöм гажа лунö завидьтысь руыс саймовтлiс вежöрсö. Öндрейыскöд öнi некутшöм «петукысь» оз нин пов: доръяс, ковмас кö.

Но дорйысьыс война бöрас дыр эз и ов, кöть кöсйысис гöтырыслы, мый сё во олас. Öтчыд, склад дорын дежуритiгас, уськöдчасны сы вылö кык гусясьысь, ки-коксö кöрталöмöн личкасны му дiнö да унакодь тöвар петкöдöм бöрын саймовтчасны. А Öндрейöс на пыдди босьтасны милицияас, тэнад кöсйытöг пö гусясьöмыс эськö эз ло. Гортас волiсны тшöтш, шобисны гöгöр. Нинöм эз сюр. Мыйкö дыра мысти лэдзисны сэсся бöр гортас. Неморт кодь вöлi верöсыс. Эз нин и ловзьы, пыр кусi и куci ньöжйöник.

Сэксянь и висьмис Дунялöн сьöлöмыс. Асьсö видiс, мыйла Öндрейсö эз куж видзны. Пöшти быд во куйлiс больничаын, бурдöдчис сьöлöм висьöмсьыс.

А таво дыр кежлö, тыдалö, личкис дойыс.

* * *

Нылыс Дунялöн кыдзкö тöдлытöг и быдмис, нинöмöн эз торъяв мукöд челядьысь. Бöрас нин мамыс казялiс сылысь вежсьöмсö, кор велöдчис Поляыс пöварö да пуктiсны ciйöс столöвöйö завöн. Торйöн нин мамсьыс олiс, ас семьяöн. А Марина внучкаыс со кыдз нюжалiс чöскыд сёян вылад, бабсö регыд суöдас.

Дуня эськö думсьыс кöритiс асьсö, мый абу сьöлöм сертиыс нылыслöн оласногыс. А гашкö, тадзи и колö, мед быд йöрын сулалiс машина, быд керкаын дзирдалiс эсiйö стеклöыс, крустальöн кодi шусьö, быд семьяын чöжсис сьöм дона квартира вылö?.. Йöршитчасны асланыс дона позйö да некодöс сэсся оз тöдны. Тадз öмöй водзынсö вöлi? Пукавсис öмöй аслад пельöсын? Шогсö и радлунсö нулiсны йöзö, öтлаын бöрдлiсны и гажöдчылiсны. А öнi сöмын завидьтöны öта-мöдныслы, быттьö ордйысьöны, кодi бурджыка да озырджыка олö. Полинаыс, войнадырся кагаыс, сэтшöм жö öд лоис. Верöс саяс петiс да дыр кагасö эз лöсьöд, колö пö зумыда сувтны кок вылö.
Коркö шуис:

— Ме, мамук, тэ моз ог кут овны. Ныр улад няньыс вöлi, а пöттöдз эг и сёйлöй. Öнi мöд пöлöс олöмыс. Видзöдлы, кодi миян посёлокын медбура олö? Вузасьысьяс да столöвöйса зав. Мукöдлöн абу, а миян эм.

Кужис небось. Быттьö мам водзас ошйысьö аслас тыр-бур олöмöн. А ыджыд-ö аслас да слесарь верöсыслöн нажöткаыс, мед керкаад ставыс сiйö вöлi, мыйсö мукöд йöзыс оз и аддзывны. Калбас кöть яй консерв, чöскыд вина кöть дона кампет. Ковёр вылö ковёр… Дона шапка и дона пась… Сэсся столöвöй мышсянь колана йöзлы чöскыд сёян-юаныд сюрö. Коркö Полинаыс ошйысис, ме пö аслам кабинет пыдди вöчи банкетнöй жыр.

— Мыйсяма банкет жыр? — эз гöгöрво Дуня.

— А сэтчö волöны ыджыд йöз, мед шойччыштны, юыштны, сёйыштны. Сёрнитыштны ас коддьöмыскöд… Уджыс налöн сьöкыд, öтитор да мöдтор колö судзöдны, — висьталö Полинаыс, но сэк жö öлöдiс мамсö, мед та йылысь йöз сёрни оз кыпты.

Дуня некыдз эз гöгöрво нылыслысь олöмсö. Мöд олöм ачыс олiс, а öнi ставыс сылöн кутiс путкыльтчыны, нылыс вылö бур надеяыс быри. «Мыйла и ошйысьö ме водзын? Сöмын висьтасьöм ради? Некодлы сэсся?..» — татшöм мöвпъяс пессисны мам юрын. Сэсся и гöгöрвоис быттьö, но эз кöсйы талы эскыны: со пö — ме тадзи ола, а тэ? Мый тэ, менам мам, аддзылiн аслад олöмысь?

Мустöм пöрысь мортлы нылыс ордын овны, пыр на тапикасис аслас важиник керкаын.  «Кувны нин эськö да, пыр тай овсьö. Висьысь мортыд пö мусö люкавтöдз олö, — мöвпалö Дуня больнича койка вылын куйлiгöн. — Бура нин эськö люкавсьöма мусö, больничаö веськавмöн. Да öд бара на ола».

Нянь дiнö муслуныс нылыслöн абу вуджöма и. Сiйö нянь дiнас, кодлöн чöскыд кöрыс сорласьöма курыд синвакöд. «Эз-ö ачыс Поляыс аддзыв мамыслысь мырсьöмсö, эз-ö ачыс чöскыда узьлы мешöкъяс вылын руалысь няньыскöд орччöн? Вунöма ставыс! Мöд олöм пö öнi,— курыда мöвпалö Дуня баб.— Эг-ö асьным татшöм олöмсö тэчöй?! Кутшöм йöзöс быдтам öнiя «дона» челядьсьыс?»

Полинасö, гашкö, он нин и веж, а мый виччысьö Маринасö, зарни кагасö?

* * *

Коркö внучкаыс корлiс ассьыс бабсö школаö сбор вылö. Ми пö сэн нянь йылысь кутам сёрнитны. Сборыс школаса столöвöйын мунiс. Локтiс сэтчö Дуня баб, пуксис бокö, кывзiс, кыдзи Мариналöн велöдысьыс кыпыда висьталiс, кутшöм сьöкыда сетчö йöзлы няньыс, кымын морт сiйöс быдтö-видзö... Сэсся челядь лыддисны нянь йылысь мича кывбуръяс. Медбöрын и Николаевналы сетiсны кыв, корисны висьтавны, кыдзи сiйö война дырйи няньсö пöжавлiс. Ставöн видзöдiсны олöма морт вылö, виччысисны. А Дуня баб сувтiс аслас пельöсысь, матыстчис бокö вештöм пызанъяс дiнö да кутiс чукöртны кабырас сэтысь да джоджысь öбед бöрын кольöм да шыбитöм нянь торъяссö. Ставсö лöдiс öти чукöрö, сьöкыда ышловзис да шыасис челядь дiнö:

— Кывзi ме, донаяс, тiянлысь мича кывбуръястö, гажöдыштiнныд менö. Да мыйкö тай абу ёна гажа... Кыдз нö ме тiянлы, челядь, верма висьтавны нянь йылысь, кор тi кокъяснад таляланныд сiйöс? Туплясьысь няньыс кö сьöлöмнытö эз вöрзьöд, менам висьтыс оз нин...

Шуис тадз, да и петiс. Лöньлöм челядь друг шызисны, кутiсны вензьыны öта-мöдныскöд. Дуня гöгöрвоис: чорыдакодь лои шуöма, да мый петöма, бöр он босьт. Веськыда кö шуны, мöд ног эз и вермы висьтавны.
А рытнас Полинаыс пырис мамыс ордö, порогсяньыс на кутiс лыддьöдлыны:

— Янöдiн Маринаöс, корис тэнö мортöс моз! А тэ?! Мый тэд оз тырмы? Челядьыс нö мыйöн мыжаöсь тэ водзын? Мый оз тшыгъявны миян моз? Майбыр, öнi няньыс быд керкаын пöтмöн! Кор нин тэ вунöдан сiйö кадсö, кор нин и öвсян?!

Эз кокни вöв пöрысь мамлы кывзыны нывсö. Да Поляыс-ö тайö? Зарни тусьыс? Кытчö бур олöмыс сiйöс шыбöлитöма?! Да сöмын-ö сiйöс?

Сэкся войнас уси Дунялы тешкодь вöт. Быттьö бергалö важ пекарняаc, да сэн жö ичöт нылыс котралö. Но мыйлакö тайö нывкаыс лои друг бабöн шуысь Маринанас, быттьö ветлöдлö ciйö пекарнятi да сералiгтырйи няньсö кокнас талялö. Сыркмунöмöн и палялiс сэки Дуня. Асылöдзыс сэсся эз нин ланьтлы. И бöрас эз на öтчыд усьлы вöтö важ пекарняыс.

* * *

Кор Дунялы лои кокниджык да врачыс казьтылiс нин гортас лэдзöм йылысь, внучкаыс пöшти быд лун волывлiс видлыны бабсö. Сойöдыс кутыштöмöн нуöдлiс сiйöс больнича йöрö, пуксьöдлiс лабичö да кургис-варовитiс сыкöд. Со и лэдзöм водзас локтiс оз тусьыс.

— Бабуш, а миянöс каникул вылö лэдзалiснынин, а тэ пыр куйлан…
— Регыд и менö тась лэдзасны, гортö муна.
— А он миянö лок?
— Вермышта на да ог на тiянлы дöсадитчы. Аслым на окота вöрöшитчыны. Сэсся öд кымын во ми Öндрей дедыдкöд олiм тайö керкаас, быд пельöс меным дона. А тэ öд кутан ме ордö волывлыны?!
— Дерт, бабуш! Быд лун.
Чöв олыштöм бöрын юалiс:
— Бабö, а тэ миян классö он нин волы? Öнi ми няньсö видзам. Тöдан, кутшöм яндзим вöлi сiйö сбор бöрас? Ми сэсся нуöдiм сэтшöм удж: «Няньысь донаыс нинöм абу» шусьö,— ачыс сюся видзöдö бабыс вылö, эскас-ö кывъяслы.

А бабыс радпырысь топöдыштiс внучкасö дiнас да шуис:
— Тöдан, нылук, тэ öд дзик ичöтдырся мамыд кодь. Мен чайтсьö, мый тэ öнi — ciйö и эм!

«Маринаöй дай, внучкаöй, гöгöрвоин тай и прöститiн чорыд кывъясысь менö. Дерт, олöмныд тiян öнi кыпыд да кокни. Тайö эськö зэв бур, да öд и бур олöмтö бурногöн шедöдöны»,— тайöс Дуня баб эз шу, сöмын ас кежсьыс мöвпыштiс.

А Маринаыс аскöдыс вайöм сумкасьыс перйис тубрастор. Разис сiйöс да яндысьöмöн мыччис бабыслы ичöтик, пöлöс бока, кöвдум сяма нянь.
— Бабуш, видлы. Ачым пöжалi… Тэныд...
Пöрысь баб нинöм эз вочавидз татчö, босьтiс шоныд, небыд  ловъя няньсö. Мелiа малыштiс сылысь банйöм боксö, сэсся, пыдö лолыштöмöн, топöдiс дона няньсö морöс бердас. Сьöлöм вылас лои лöсьыд да кокни. Дуня гусьöник чышкыштiс синвасö, шудаа нюммунiс.



Назад в раздел




Календарь праздников


Фотоальбом





Главная | Новости | ФУКЦ РФ | Сообщество
Сайт находится в стадии информационного наполнения.
Ваши замечания и пожелания Вы можете оставить здесь.



Республика Коми, г.Сыктывкар, ул. Ленина, д. 73,
тел./факс (8212) 440-340,
e-mail: [email protected]