На главную страницу
Отправить сообщение
Карта сайта

Закрыть
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
 Войти  Регистрация

Филиал ГРДНТ им. В.Д. Поленова
"Финно-угорский культурный центр
Российской Федерации"













Календарь

Е. Колеговл?н гиж?дъяс йылысь



Егор Колегов Виктор Савинк?д, Вениамин Чисталёвк?д, Василий Лыткинк?д да мук?дк?д тш?тш с?вм?дiс-быдтiс том коми литература. 20-?д вояс? Егор Колегов пуктiс уна вын, медым ловзь?дны коми культура, а ?нi сыл?н ним бытть?к? вошис, вун?д?ма лоис.

Егор Васильевич Колегов чужлiс 1895 вося апрель 21 лун? Сыктывдинск?й районса Ыб сиктын. Батьыс в?л?ма г?ль крестьянин. Сиктса школас? зонка абу помавл?ма: с?мын куим во и вел?дч?ма... Кын?мп?т корсиг?н уджавны ковмис быдлаын: пач тэчис, грузчикалiс, видз-му в?дитiс. Маджаын в?л?ма в?л?стн?й писар?н. Семьянас овл?ма Зеленечын, Ыбын. Ыбын Егор Колегов уджал?ма в?л?стн?й народн?й судья?н.

Кор и коми сикт?дз воис революциял?н гым, Егор Колегов сувтiс большевикъяс дор. 1919 воын, кор Ыбс? босьт?ма?сь еджыдъяс, Колеговл?н г?тырыс да нылыс дзебсь?ма?сь, а ачыс сiй? мун?ма г?рд отрядъяск?д (б?рас та йылысь Колегов гижл?ма “Бел?йяс дырйи” сьыланкывйын). 20-?д восянь Колеговъяс ол?ны нин Усть-Сысольскын; Егор Васильевич лоис Коми областьса Верховн?й Судса председатель?н. 30-?д воясын сiй? уджалiс Коми книга лэдзанiнын.

Гижны заводитiс революция?дз на, но кывбуръясс? кутiс й?з?дны 1921 восянь. Ассьыс гиж?дъясс? кырымавлiс — Василей Егор. Торъя неб?г Колеговл?н абу петавл?ма, унакодь кывбур сыл?н в?лi й?з?д?ма “Коми му” журналын, газетъясын. Гиж?дъяс пырисны сiдзж? “Коми гижысьяс” книга? (л?сь?дiс-чук?ртiс Илля Вась, й?з?д?ма Москваын 1926 воын). Колеговл?н кывбуръяс да фельетонъяс веськалiсны и “Сатира сборник?“ (лэдз?ма Сыктывкарын 1933 воын) да “Коми поэзия антология?“ (й?з?д?ма 1967 воын).

Хрестоматияяс? Колеговл?н гиж?дъяс эз пырны, оз шуны талун сiй?с т?дчана, ыджыд гижысь?н, а 20-?д вояс? Колегов?с т?дiсны, кывбуръясс? сылысь лыддисны, сьыланкывъясс? сьылiсны.


__________________________________________________________________________


Егор Колегов в?л?ма Нёбдiнса Витторл?н пыдди пуктана, матысса ёрт?н. Кыдзи гижлiс Егор Васильевичл?н г?тырыс, най? тш?кыда сёрнитлiсны-вензисны ол?м йылысь, литература йылысь. Тш?кыда Колеговъяс да Савинъяс ?тлаын пукавлiсны, рытъяс колль?длiсны. Виктор Савин п? най?с гаж?д?ма, музыкальн?й инструментъяс?н ворс?ма да тш?тш и челядьс? вел?д?ма ворсны.

Колеговл?н некымын кывбур в?лi си?ма Нёбдiнса Витторлы, а мук?д гиж?дс? Егор Колегов л?сь?д?ма Савинл?н кывбуръяс серти (Колеговл?н “Сыктывдiн карса киры-нары” — коми-роча кывбур в?лi гиж?ма Савинл?н паськыда т?дса “Французск?й киры-нары” кывбур серти). Сiдзж? и Нёбдiнса Виттор некымын кывбур в?лi си?ма аслас бур ёртлы — Егор Колеговлы.

Код т?дас, гашк?, эз к? кувсьы сь?кыд вись?мысь 1935-?д воын Егор Колегов, Виктор Савин моз ковмис сылы решетка сайын пукавны. Егор Васильевичл?н г?тырыс казьтыл?, мый б?ръя воясас бытть?к? дзугсь?ма Колеговл?н ол?мыс — заводит?ма юны, семьяыск?д юксь?ма, а сэсся и сь?кыда висьм?ма. Эз шыльыда-кокниа мун сыл?н ол?м визьыс...

Егор Колегов гижис да уджалiс сэтш?м кад?, кор Комиын ыпъялiс революциял?н би. Кыдзи и мук?д коми гижысь, сiй? эскис, мый социализм ваяс й?злы выль, шуда ол?м. Гижысь кыпыда, сь?л?мсянь зiлис пыртны ол?м? выль идеяяс. “А абу-к? менам ыджыд талант, ме верма лоны пропагандист?н да аслам кывбуръяс?н тышкасьны С?ветск?й власть в?сна”, — гижлiс сiй?. И збыль, сэтш?м?н сiй? и в?лi. Литературас? ол?мыск?д йитiс, зiлис аслас гиж?дъяснас лёкс? венны.

Медсяс? Колегов т?дса кыдзи сатирик. Сыл?н тешкодь кывбуръяс, фельетонъяс, серамбана висьтъяс тш?кыда петавлiсны 20-30-?д воясын. Аслас сатирическ?й гиж?дъясын сiй? зiлис эрд?дны ом?льс?, кып?дны серам выл? став лёкс?.

Босьтам к?ть головотяп?с,
Мича?с, тшап?с, —
Сэтш?мс? литература
Паныд?н малал? юр?д.
Волокитчик унаысь шедл?
Разгильдяй эрд выл? петл?.
Паськыд бюрократъяс,
Мук?д п?л?с гадъяс, —
Быд?нлы неуна сюр?, —
Инм? литература, —
веськыда гижис поэт (“Миян литература” кывбур). И тай? сыл?н артмис. Й?з серавлiсны, кор лыддисны татш?м ёсь кывбуръясс?.

Сылысь гиж?дъясс? выл? донъялiс Василий Ильич Лыткин. “Со к?нi в?л?м коми поэтыс, настоящ?й коми гижысьыс! Гиж?, мый аслас синнас аддзыл?ма, а, гашк?, и ас мышку вывтiыс мунл?ма, — гижлiс Колегов йылысь Илля Вась, — Нёбдiнса Виттор к? коми й?з?с гаж?д?, Егор Колегов коми й?злысь ом?льторъясс? вермысь. Егор Колеговл?н сатираыс Демьян Бедный сатира кодь. Колеговл?н сатира — коми сатира. Кывз?й, кор коми морт код?ск? к?сй? серавны либ? кодк? йылысь анекдот висьтавны — сiй? висьтал? Колегов кывй?н. Колегов гиж? дженьыда. Мук?длы, мед петк?длыны коми крам праздник, кол? гижны быдса книга. Колеговл?н гиж?ма ?ти лист бок и бытть? фотография?н снимок в?ч?ма. Колегов выль поэт, с?мын на заводит? гижны. Ме чайта, кутас к? сiй? гижны, ло? миян коми Демьян Бедный”. Тадз гижлiс Илля Вась Егор Колегов йылысь 20-?д воясын.

Кутш?мджык в?лi Колеговл?н сатираыс, мый вылын сiй? серавлiс?
Т?дчана места сыл?н сатирическ?й творчествоын босьт?ны антирелигиозн?й гиж?дъяс. Сэкся кад? енлы эскысьяс?с да вичко дор сулалысьяс?с в?лi шу?ма врагъяс?н, нак?д ну?дiсны чорыд тыш. И Егор Колеговл?н кывбуръяс, кыдз и мук?д гижысьясл?н произведениеяс, серал?ны енлы эскысьяс?с да увтырт?ны най?с. Тай? сэтш?м кывбуръяс, кыдз “Вичко служба”, “Ыджыд шог”, “Коммунистл?н кул?м б?рын ол?мыс”, “Гришка Распутин райын” да мук?д. Поэтл?н серамыс ёсь, сiй? л?гпырысь дивит? вичкоын служитысьяс?с да “свят?йяс?с”. Серам сора “Гришка Распутин райын” кывбурын Колегов петк?дл? райса ол?м. Тай? ол?мыс нин?м?н оз торъяв мувывсаысь. Серамыд пет?: свят?й Егорий сэнi военком, а Иван Богослов — агитатор.
Пантиль, Павел да Макаръяс
Быд?н аддзис ассьыс удж —
Оз-и шойччывлыны сутш.
Комендантъяс: Павел, Петыр
Котрал?ны ?тыр-м?дыр...
Сэн Егорий — военком
?ктiс салдат йыв ни пом.
?ти юрс? лэптiс чат?р:
“Ме п? лоа агитатор —
В?влi Иван Богослов:
Дзик п? нин?мысь ог пов”.
Тш?кыда вичкоын служитысьясл?н сёрниын гижысь петк?дл? налысь горшлунс?, ыл?дч?мс?. Шуам, “Вичко служба” кывбурын вичкоса оз нин ошкы райса ол?м, оз нин к?сйы юрбитысьяслы кокни лунъяс, а веськыда кор? й?злысь быдсяма добра, медым озырм?дчыны:
“Вай?й пуктас, вай?й вот?с
Ставыс ладн? — ск?тлы п?т?с,
Д?ра, чувки, кепысь вай —
кул?м б?рын ло? рай!
Поп-дьяклы эн жалит нин?м
(ч?скыдторй?н бурм? кын?м!)
Налы кол? сетны рад,
А то... м?дарын ?д ад!”
Поэт гижис пр?ст?й кывй?н. Сылы окота в?лi сёрнитны быд коми мортк?д, медым веськ?дны сiй?с бур туй выл?, ыш?дны выль ног овны. Со и “Вичко служба” кывбурас сатирик веськыда, п?сь кывй?н сёрнит? лыддьысьысьяск?д, кор? й?з?с тэчны выль ол?м:
Ок тi, й?з?й — пемыд войтыр,
Паль?д ассьыд сь?кыд ойбыр!
Садьмы, пыркнит узян юр,
Шыбит нэм?в?йся дур.
Поэтл?н ныв, Елизавета Колегова, казьтыл?, мый кор батьыс гижис “Вичко служба” сатирическ?й кывбур, мунiс лыддьыны сiй?с вичко?. И лыддис служба дырйи батюшко водзын. Кутш?м зык сэнi лэптiс!
Да, сэки мунiс чорыд тыш вичко дор сулалысьяск?д, и Егор Колегов б?кын эз сулав.

Сыл?н ж? нылыс казьтыл?, мый кызь?д воясын Кырулын (Сыктывкар бердса ич?тик местаын) клубын вичкоын пырт?м пыдди в?л?ма медводдза октябрины. Чуж?м нывка?с нимтiсны Октябрина?н. А сыл?н вежай?н кор?ма?сь лоны Егор Колегов?с. Поэт та в?сна ёна нимкодясь?ма.

Егор Колегов в?лi эз с?мын сатирик?н, кужис сiй? и мелiа шмонитны, нюмъялiг ол?мс? петк?длыны.
“П?сь пывсян” кывбурын поэт серпасал? сиктса ол?м. Тай? быт?в?й серпасыс шмонитана сёрни да мудер нюм пыр петк?дл? сиктса нывбабаяс?с. Гижысь бытть? гусь?ник?н нюмъял?, шмонит? аслас геройяс вылын. Кывбурын поэт сiдз куж?ма тэчны нывбабаяслысь сёрнияс (?тла?дны ?та-м?дк?д л?сявт?м, уна сикаса висьтал?мъяс), мый лыддьысьысьл?н серам пет?.
Му веж?м п?, шу?, матын...
Илля луныд дзик нин тат?н, —
Сэк п? вежас му...
Антикрист п? ?д нин ловъя...
Оз тай тш?кмун, вежа войя...
Синмас эськ? тув...
— Сiдзк?, збыль ж?... Ме тай шулi...
Шондi ветл? таво улi...
Он ?д со и кыв...
— М?скыд кукъясис нин, Пекла?
— Ч?в тэ, тырт?м сiй? век на:
Ыл?дiс выль сват...

Лыддьысьысьяслы т?дса гижысьл?н и м?д кывбур — “Т?лысь кус?д?м”. Тай? тешкодь, гажа кывбурас поэт тырвый? петк?дч? кыдзи юморист, сiй? куж?м?н тэч? серамбана кывбурс?. Гижысь висьтал? тешкодь пожар йылысь: ст?р?ж Ванчо тэрмась?м?н корис п?жарн?йяс?с, медым кус?дны... т?лысь. Поэт ну?д? тэрмасьт?м, лабутн?й сёрни, ассьыс гуся м?впъясс? оз эрд?д. Сiй? бытть?к? ошк? киподт?м Ванчо?с, но серам сор?н:
Сiй?с некод абу видысь
Часi вартны эз в?в скуп:
Куим пыдди клонгас витысь,
Мед п? лоас “на весь руб”.

Егор Колегов векджык гижис сы йылысь, мый?н талун й?зыс олiсны, мыйджык талун ол?мас в?чсис-пусис; злободневн?й?н сыл?н гиж?дъяс в?лiны. Кор 20-?д воясын мунiсны коми литературн?й кыв йылысь сёрнияс, уна?н висьтал?ма?сь, мый кол? в?лi босьтны Изьваса либ? Емваса сёрнисикас литературн?й кыв пыдди. И Егор Колегов гиж?ма “?нув” кывбур Емваса кывй?н, медым петк?длыны, кутш?м сэнi уна аслысп?л?с да т?дт?м кывйыс. А кор “Югыд туй” газет пет?мсянь тырис квайт во, поэт в?лi гиж?ма и та йылысь кывбур: чол?мал?ма коми газетс? да ошк?ма сiй?с.

Уна гижис Егор Колегов и челядьлы (“Шор”, “Ич?тдырся ол?м”, “Йи чой?д ислал?м”, “Чужан му” кывбуръяс), серпасалiс в?р-ва, муса войвыв, вел?дiс нывкаяс?с да зонкаяс?с радейтны чужан мус?. Челядьлы гиж?м кывбуръясыс зэв лиричн?й?сь, гиж?ма най?с с?ст?м, мелi кывй?н. Ич?т лыддьысьысьяс ёна радейтлiсны сылысь кывбур “Ми, посни еджыд лым чиръяс”.
Ми, посни еджыд лым чиръяс,
Ми лэбалам нин дыр,
Зэв кокньыд?сь ми, г?н кодь?сь
Зэв к?дзыд?сь ми пыр.

Колеговл?н уна кывбур лоис сьыланкывй?н. ?нi на п?рысь й?з сьывл?ны “Ылын-ылын, роч Кавказын”, “Колль?д?м” сьыланкывъяс, но этша?н т?д?ны, мый кывъясс? гижлiс Е.Колегов.

Егор Колегов гижлiс эз с?мын кывбуръяс. В?лi й?з?д?ма и сыл?н прозаическ?й гиж?дъяс — фельетонъяс, висьтъяс. Аслас гиж?дъясын сiй? век зiлис ом?льс? эрд?дны, серавны лёкс?. Шуам, Колеговл?н “Ловъя гиря” неыджыд фельетонын (сiй? в?лi й?з?д?ма “Сатира сборникын” 1933 воын) гижысь серал? мудер, наян й?з?с. Гижл?ма Егор Колегов и пьеса, но тай? гиж?дыс помавт?м ло?ма.
Озырм?дiс Егор Колегов коми литературас? и аслас роч вылысь вудж?д?м гиж?дъяс?н. Сiй? коми?дiс нималана роч классикъяслысь произведениеяс (Чеховлысь “Человек в футляре” да “Хамелеон” висьтъяс), с?ветск?й поэтъяслысь кывбуръяс (Владимир Маяковскийлысь, Демьян Бедныйлысь, Михаил Светловлысь да мук?длысь).

Егор Колегов пуктiс ассьыс пай коми литература с?вм?д?м?. Гижысь радейтiс чужан мус? да сь?л?мсянь т?ждысис сыл?н шуд в?сна.



Назад в раздел




Календарь праздников


Фотоальбом





Главная | Новости | ФУКЦ РФ | Сообщество
Сайт находится в стадии информационного наполнения.
Ваши замечания и пожелания Вы можете оставить здесь.



Республика Коми, г.Сыктывкар, ул. Ленина, д. 73,
тел./факс (8212) 440-340,
e-mail: [email protected]